Реставрація зубів


Зуб – це  найміцний орган в людському організмі. Але, як і будь-яка міцна архітектурна конструкція, під впливом часу, негативних внутрішніх і зовнішніх факторів, зуб слабшає і руйнується. З часом тканини зуба стають більш крихкими і ламкими. Такі внутрішні фактори як карієс, пульпіт, нестача мінералів роблять зуб слабким. До зовнішніх факторів можна віднести неякісну гігієну порожнини рота  ​​і різноманітні травми.

Щоб зберегти зуб і досягти  його довготривалої  служби, необхідно відновлювати втрачені сили зуба. Консервативним методом це можливо досягти  за допомогою реставрації зубів, тобто заміщення втраченого обсягу тканин зуба пломбувальними матеріалами.
Карієс – це найчастіше хронічних процес, лікуванням якого люди починають займатися на досить запущеній стадії. Іншими словами, приходять до стоматолога, коли карієс  досягає великих розмірів, при усуненні якого утворюється величезний дефект твердих тканин зуба. У цьому випадку лікарю доводиться не просто ставити пломбу, а проводити повноцінну реставрацію коронкової частини. Адже при постановці пломби, важливо не лише усунути  інфіковані тканини і закрити дефект, але і правильно відновити анатомічну форму зуба. І не важливо, фронтальні це чи бічні зуби.

Стирання зубів – це процес,що характеризується стоншенням емалі, аж до дентину,існує 2 форми – фізіологічна та патологічна .Фізіологічне стирання виникає відразу після прорізування зубів і до 40-45 років можливе прогресування цього процесу,в результаті чого оголюється дентин. При патологічному – емаль втрачається вже до 20-25 років, а іноді й раніше. Відбувається це  з різних причин:в результаті неправильного прикусу, або при такому захворюванні як бруксизм (скреготіння зубами в результаті гіпертонусу жувальної мускулатури). При фізіологічному процесі, як правило, художню реставрацію роблять тільки в разі погіршення естетики. При патологічному ж – подібні дефекти необхідно закривати, щоб попередити подальше стирання і виникнення ускладнень. Основним з яких, є захворювання скронево-нижньощелепного суглоба. Слід зазначити, що після втрати шару емалі, стирання відбувається  значно швидше. Пояснюється це тим, що дентин м’якша і податливіша  структура, ніж емаль зуба.

Якщо мова йде про травму, при якій стався скол  в межах твердих тканин і коронкової частини, то  даний дефект можливо відновити композитним матеріалом, ідеально підібравши його по кольору . Слід пам’ятати, що навіть якщо людину естетика не турбує, з функціональної точки зору, дефект необхідно закрити,з метою попередження карієсу та  його ускладнень.

Не варто ставитися до художньої реставрації зубів, як до банальної постановки пломби. Сучасні  методики лікування  за  допомогою новітніх композитних матеріалів, дозволяють досягнути максимального естетичного ефекту.